Контрольний блок ( ІІ курс українська література)

Критерії оцінювання 

 виразного читання напам’ять художніх творів

Рівні навчальних досягнень
Критерії оцінювання
Початковий
1
Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
2
Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.
3
Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
Середній
1
При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.
2
Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.
3
Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.
Достатній
1
При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.
2
Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
3
Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.
Високий
1
Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.
2
Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.
3
Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.


Види контрольних робіт із розвитку мовлення:

·         складання оповідання (казки) за прислів’ям;
·         добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору;
·         введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
·         усний переказ оповідання, епізоду твору;
·         твір-характеристика персонажа;
·         написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
·         написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
·         твір-опис за картиною;
·         складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
·         підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
·         складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
·         написання реферату;
·         ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
·         написання листа авторові улюбленої книжки;
·         інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.


КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ НА ТЕМУ: «ЗНАЧЕННЯ П’ЄСИ МИКОЛИ КУЛІША “МИНА МАЗАЙЛО” ВЧОРА Й СЬОГОДНІ»
 Робота над пам’яткою написання творів-роздумів 

2. Доберіть аргументи, які будуть доводити вашу тезу (антитезу). Для цього можна використати особистий досвід; досвід інших людей (за їхніми розповідями); тексти з книжок, журналів, газет; довідкову літературу; радіота телепередачі.
  • факти з історії та життя відомих історичних осіб, які є частиною загального історичного досвіду людства й мають велике значення для переконання;
  • приклади з художньої літератури збагачують розповідь, підсилюють авторську позицію й характеризують автора твору як вдумливого читача, обізнаного у світовій (або національній) літературі.
5. Подумайте над мовленнєвими засобами, які потрібно використати, щоб ваше висловлювання було послідовним, аргументованим, емоційним і цікавим.
2. Зразок твору
     
У творі «Мина Мазайло» найвидатніший український драматург ХХ ст.
Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас сміятися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої, і разом із тим думати, як відродити нашу мову у всіх сферах життя.
В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Сам головний персонаж, його дружина та дочка Рина — це противники українізації. Усі родичі, окрім сина Мини Мокія, дуже бажають змінити своє «плебейське» прізвище Мазайло, яке здається їм «недоброзвучним», на Тюльпанова, Розова, Сіренєва або Алмазова, чи вже на крайній випадок — на Мазеніна.
Для зміни прізвища в них є кілька «дуже вагомих» підстав. По-перше, голові родини ніколи не щастило через це прізвище: у школі його на регіт брали, жодна гімназистка не хотіла з ним гуляти, за репетитора не брали, на службу не приймали, од кохання відмовлялися — Мазайло! Жінку свою він вже обдурив: сказав, що прізвище його Мазалов, а не Мазайло.
По-друге, Мина прагне за будь-яких умов зробити кар’єру. А щоб досягти цього, переконаний він, треба зректися свого родоводу, змінити українське прізвище.
А по-третє, у той час дуже багато хто змінював своє прізвище. Це була, так би мовити, мода. Тож Мина не хотів відставати. Крім цього, можна було б  похвалитися новим прізвищем перед сусідами. На думку Мини, після зміни прізвища для нього почалося б нове життя. Він уважає, що перед ним одразу одчиняться всі двері, думає, що ставлення оточуючих зміниться: його шануватимуть, усі матимуть за честь бути з ним знайомими, а особливо — приймати у своєму домі. Нарешті його мрія збулась: він став Миною Мазєніним. Але Мазайлу-Мазєніну не вдалося здійснити все, чого він так прагнув: за систематичний і зловмисний опір українізації його звільнено з посади. Головне ж у людині — це її вчинки, душа, а не зовнішність, прізвище чи багатство.
Палкий прихильник українізації в родині Мазайлів — це Мокій. Він не тільки не бажає змінювати своє малоросійське прізвище на Мазєніна, а навпаки, намагається додати до власного прізвища ще й Квач, щоб було виключно українське прізвище. Мока — українець у душі, а не лише на словах. Він дуже чітко й дохідливо висловлює свої думки про українізацію, дивовижно ніжно відчуває всі відтінки, усі нюанси українських слів. Наприклад, слово «бринить» він не перекладає просто «звучить», а розкриває його повний зміст на прикладі багатьох словосполучень, щоб Уля зрозуміла всю красу й дивовижність української мови: орел бринить, сніжок бринить, думка бринить, спів бринить. Мокій так упевнено доводить свої думки, що навіть зміг переконати Улю, яка згодом приєдналася до нього.
Але ж у цій п’єсі ми бачимо, що й українці можуть бути різними. Такими, наприклад, як Мокій та дядько Тарас. Вони обидва українці, але українізацію сприймають по-різному. Мока робить усе, щоб полегшити та прискорити цей процес, а дядькові Тарасові це не подобається. Різниця між Мокієм та дядьком Тарасом у тому, що старий, хоча й за все українське, але за таке, яке було раніше, за старі звичаї, обряди, традиції; він не хоче нічого нового. Я вважаю, що така думка неправильна: не можна весь час залишатися на одному місці, завжди треба щось оновлювати, іти вперед, бо без нового історія залишалася б на місці.
Кожен час несе з собою властиві йому ознаки, які по-новому відтінюють старі традиції, звичаї та обряди, а не змінюють чи відкидають їх зовсім.
Ніколи не можна забувати про минуле, бо це життя наших предків, наша власна історія.
Отже, автор ніби застерігає не кидатися в крайнощі. Неможливо відкинути українську культуру, мову, історію — здобутки нашої Батьківщини, бо це наша гордість. З другого боку — треба бути більш терплячими до інших думок, поглядів, тому що людина повинна залишатися людиною, а не енциклопедичним словником. Значення цього твору й сьогодні дуже велике. Він допомагає нам зрозуміти, як треба поводити себе в наш складний час.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920–1930 РР. ПРОЗА. ДРАМАТУРГІЯ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Виконання завдання І рівня передбачає максимальну оцінку 0,5 б.,
ІІ рівня — 2 б., ІІІ рівня — 3 б.
ІІІ. Проведення тестової контрольної роботи
Варіант І
Рівень І
Визначте правильне твердження.
1. У час свого розквіту театр «Березіль» налічував … акторських студій
А Шість                 Б Сім
В Вісім                   Г Десять
2. Національно-визвольний рух в Україні часів революційного перевороту та його результати показано у творі Ю. Яновського
А «Майстер корабля»          Б «Вершники»
В «Чотири шаблі»                Г «Жива вода»
3. «Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола…» є епіграфом найвідомішого твору В. Підмогильного:
А «Остап Шаптало»                              Б «Невеличка драма»
В «В епідемічному бараці»                  Г «Місто»
4. «Королем українського тиражу» сучасники називають
А В. Підмогильного                   Б Остапа Вишню
В Б.-І. Антонича                         Г О. Турянського
5. Таврійське містечко Олешки посідає особливе місце в літературному розвитку
А В. Підмогильного               Б Ю. Яновського
В Отапа Вишні                       Г М. Куліша
6. Прозовим твором Б.-І.Антонича є
А «Зелена євангелія»                      Б «Книга Лева»
В «Привітання життя»                    Г «Три мандоліни»
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь.
1. Розкрийте особливості розвитку драматургії й театру 1920-х рр.
2. Порівняйте мисливські усмішки з пейзажними описами в інших творах (за вибором).
3. Висловіть власну думку про вартість мистецтва, грошей, почуттів людини (за твором «Поза межами болю» О. Турянського).
Рівень ІІІ
Напишіть твір-мініатюру за однією з тем:
  • «Природа в новелах «Подвійне коло» й «Шаланда в морі» Ю. Яновського»;
  • «Ліризм «Мисливських усмішок» Остапа Вишні»;
  • «Над чим сміється М. Куліш у комедії «Мина Мазайло».                
Варіант ІІ
Рівень І
Визначте правильне твердження.
1. Тема «Трьох синів» П. Тичини й «Матері» М. Хвильового — тема згуби матері, роду, нації постає у творі Ю. Яновського
А «Майстер корабля»             Б «Подвійне коло»
В «Чотири шаблі»                   Г «Жива вода»
2. «Він був яскравою творчою індивідуальністю… Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював усі її слабкості…», — так писав ще в 50-х рр. ХХ ст. Г. Костюк у діаспорі про
А Ю. Яновського                    Б Остапа Вишню
В В. Підмогильного               Г М. Куліша
3. Однією з найдотепніших усмішок Остапа Вишні, присвяченої М. Рильському, є
А «Як засмажити коропа»
Б «Як варити і їсти суп із дикої качки»
В «Дика гуска»
Г «Дикий кабан,або вепр»
4. Органічний зв’язок п’єс «97» та «Комуна в степах» М. Куліша особливо відчутний з творчістю
А М. Старицького                   Б І. Карпенка-Карого
В О. Олеся                                Г В. Винниченка
5. «Учнівською» першою збіркою Б.-І. Антонича вважають
А «Три перстені»                       Б «Зриви і крила»
В «Вітражі й пейзажі»               Г «Привітання життя»
6. 31 березня 1922 р. прийнято вважати датою народження
А Наддніпрянського українського професійного театру
Б Українського етнографічно-побутового театру
В Харківського театру імені І. Франка
Г Театру «Березіль»
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь.
1. Охарактеризуйте маргінальний образ українського інтелігента.
2. Висвітліть актуальність проблем, порушених у п’єсах М. Куліша.
3. Поясніть роль народнопісенних тропів у «Вишнях», специфіку пейзажів, символіку образів «Дороги» (за творчістю Б.-І. Антонича).
Рівень ІІІ
Напишіть твір-мініатюру за однією з тем:
  • «Ідейний смисл назви новели «Подвійне коло» Ю. Яновського»;
  • «Поза межами болю» — трагічне пророцтво про загибель інтелігентної чуттєвості» (О. Турянський);
  • «Поетика міфу на зламі світів» (за творчістю Б.-І. Антонича).

Комментариев нет:

Отправить комментарий