Критерії оцінювання
виразного читання напам’ять художніх творів
Рівні навчальних досягнень
|
Критерії оцінювання
| |
Початковий
|
1
|
Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
|
2
|
Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.
| |
3
|
Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
| |
Середній
|
1
|
При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.
|
2
|
Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.
| |
3
|
Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.
| |
Достатній
|
1
|
При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.
|
2
|
Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
| |
3
|
Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.
| |
Високий
|
1
|
Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.
|
2
|
Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.
| |
3
|
Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.
|
Види контрольних робіт із розвитку мовлення:
· складання оповідання (казки) за прислів’ям;
· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
· введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
· усний переказ оповідання, епізоду твору;
· твір-характеристика персонажа;
· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
· твір-опис за картиною;
· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
· написання реферату;
· ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
· написання листа авторові улюбленої книжки;
· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ НА ТЕМУ: «ЗНАЧЕННЯ П’ЄСИ
МИКОЛИ КУЛІША “МИНА МАЗАЙЛО” ВЧОРА Й СЬОГОДНІ»
Робота над пам’яткою написання творів-роздумів
2. Доберіть
аргументи, які будуть доводити вашу тезу (антитезу). Для цього можна використати особистий досвід; досвід
інших людей (за їхніми розповідями); тексти з книжок, журналів, газет;
довідкову літературу; радіота телепередачі.
- факти з історії та життя відомих історичних осіб, які є частиною
загального історичного досвіду людства й мають велике значення для
переконання;
- приклади з художньої літератури збагачують розповідь, підсилюють
авторську позицію й характеризують автора твору як вдумливого читача,
обізнаного у світовій (або національній) літературі.
5. Подумайте
над мовленнєвими засобами, які потрібно використати, щоб ваше висловлювання
було послідовним, аргументованим, емоційним і цікавим.
2. Зразок твору
У творі «Мина Мазайло» найвидатніший український
драматург ХХ ст.
Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації,
який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах
театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного
значення й примушує нас сміятися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої,
і разом із тим думати, як відродити нашу мову у всіх сферах життя.
В особі Мини Мазайла автор висміює українських
перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Сам
головний персонаж, його дружина та дочка Рина — це противники українізації. Усі
родичі, окрім сина Мини Мокія, дуже бажають змінити своє «плебейське» прізвище
Мазайло, яке здається їм «недоброзвучним», на Тюльпанова, Розова, Сіренєва або
Алмазова, чи вже на крайній випадок — на Мазеніна.
Для зміни прізвища в них є кілька «дуже вагомих»
підстав. По-перше, голові родини ніколи не щастило через це прізвище: у школі
його на регіт брали, жодна гімназистка не хотіла з ним гуляти, за репетитора не
брали, на службу не приймали, од кохання відмовлялися — Мазайло! Жінку свою він
вже обдурив: сказав, що прізвище його Мазалов, а не Мазайло.
По-друге, Мина прагне за будь-яких умов зробити
кар’єру. А щоб досягти цього, переконаний він, треба зректися свого родоводу,
змінити українське прізвище.
А по-третє, у той час дуже багато хто змінював своє
прізвище. Це була, так би мовити, мода. Тож Мина не хотів відставати. Крім
цього, можна було б похвалитися новим
прізвищем перед сусідами. На думку Мини, після зміни прізвища для нього
почалося б нове життя. Він уважає, що перед ним одразу одчиняться всі двері,
думає, що ставлення оточуючих зміниться: його шануватимуть, усі матимуть за
честь бути з ним знайомими, а особливо — приймати у своєму домі. Нарешті його
мрія збулась: він став Миною Мазєніним. Але Мазайлу-Мазєніну не вдалося
здійснити все, чого він так прагнув: за систематичний і зловмисний опір
українізації його звільнено з посади. Головне ж у людині — це її вчинки, душа,
а не зовнішність, прізвище чи багатство.
Палкий прихильник українізації в родині Мазайлів — це
Мокій. Він не тільки не бажає змінювати своє малоросійське прізвище на
Мазєніна, а навпаки, намагається додати до власного прізвища ще й Квач, щоб
було виключно українське прізвище. Мока — українець у душі, а не лише на
словах. Він дуже чітко й дохідливо висловлює свої думки про українізацію,
дивовижно ніжно відчуває всі відтінки, усі нюанси українських слів. Наприклад,
слово «бринить» він не перекладає просто «звучить», а розкриває його повний
зміст на прикладі багатьох словосполучень, щоб Уля зрозуміла всю красу й
дивовижність української мови: орел бринить, сніжок бринить, думка бринить,
спів бринить. Мокій так упевнено доводить свої думки, що навіть зміг переконати
Улю, яка згодом приєдналася до нього.
Але ж у цій п’єсі ми бачимо, що й українці можуть бути
різними. Такими, наприклад, як Мокій та дядько Тарас. Вони обидва українці, але
українізацію сприймають по-різному. Мока робить усе, щоб полегшити та
прискорити цей процес, а дядькові Тарасові це не подобається. Різниця між
Мокієм та дядьком Тарасом у тому, що старий, хоча й за все українське, але за
таке, яке було раніше, за старі звичаї, обряди, традиції; він не хоче нічого
нового. Я вважаю, що така думка неправильна: не можна весь час залишатися на
одному місці, завжди треба щось оновлювати, іти вперед, бо без нового історія
залишалася б на місці.
Кожен час несе з собою властиві йому ознаки, які
по-новому відтінюють старі традиції, звичаї та обряди, а не змінюють чи
відкидають їх зовсім.
Ніколи не можна забувати про минуле, бо це життя наших
предків, наша власна історія.
Отже, автор ніби застерігає не кидатися в крайнощі.
Неможливо відкинути українську культуру, мову, історію — здобутки нашої
Батьківщини, бо це наша гордість. З другого боку — треба бути більш терплячими
до інших думок, поглядів, тому що людина повинна залишатися людиною, а не
енциклопедичним словником. Значення цього твору й сьогодні дуже велике. Він
допомагає нам зрозуміти, як треба поводити себе в наш складний час.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920–1930
РР. ПРОЗА. ДРАМАТУРГІЯ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Виконання завдання І рівня передбачає максимальну
оцінку 0,5 б.,
ІІ рівня — 2 б., ІІІ рівня — 3 б.
ІІІ. Проведення тестової контрольної роботи
Варіант І
Рівень І
Визначте правильне твердження.
1. У час свого розквіту театр «Березіль» налічував … акторських студій
А Шість Б Сім
В Вісім Г Десять
2. Національно-визвольний рух в Україні часів революційного перевороту та його
результати показано у творі Ю. Яновського
А «Майстер корабля» Б «Вершники»
В «Чотири шаблі» Г «Жива
вода»
3. «Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на
янгола…» є епіграфом найвідомішого твору В. Підмогильного:
А «Остап Шаптало»
Б «Невеличка драма»
В «В епідемічному бараці»
Г «Місто»
4. «Королем українського тиражу» сучасники називають
А В. Підмогильного Б
Остапа Вишню
В Б.-І. Антонича
Г О. Турянського
5. Таврійське містечко Олешки посідає особливе місце в літературному розвитку
А В. Підмогильного Б Ю.
Яновського
В Отапа Вишні Г
М. Куліша
6. Прозовим твором Б.-І.Антонича є
А «Зелена євангелія»
Б «Книга Лева»
В «Привітання життя» Г «Три мандоліни»
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь.
1. Розкрийте особливості розвитку драматургії й театру
1920-х рр.
2. Порівняйте мисливські усмішки з пейзажними описами
в інших творах (за вибором).
3. Висловіть власну думку про вартість мистецтва,
грошей, почуттів людини (за твором «Поза межами болю» О. Турянського).
Рівень ІІІ
Напишіть твір-мініатюру за однією з тем:
- «Природа в новелах
«Подвійне коло» й «Шаланда в морі» Ю. Яновського»;
- «Ліризм «Мисливських
усмішок» Остапа Вишні»;
- «Над чим сміється М.
Куліш у комедії «Мина Мазайло».
Варіант ІІ
Рівень І
Визначте правильне твердження.
1. Тема «Трьох синів» П. Тичини й «Матері» М. Хвильового — тема згуби матері,
роду, нації постає у творі Ю. Яновського
А «Майстер корабля» Б «Подвійне коло»
В «Чотири шаблі» Г
«Жива вода»
2. «Він був яскравою творчою індивідуальністю… Він знав людську силу, велич її
розуму, її здібності, але також усвідомлював усі її слабкості…», — так писав ще
в 50-х рр. ХХ ст. Г. Костюк у діаспорі про
А Ю. Яновського Б
Остапа Вишню
В В. Підмогильного Г М.
Куліша
3. Однією з найдотепніших усмішок Остапа Вишні, присвяченої М. Рильському, є
А «Як засмажити коропа»
Б «Як варити і їсти суп із дикої качки»
В «Дика гуска»
Г «Дикий кабан,або вепр»
4. Органічний зв’язок п’єс «97» та «Комуна в степах» М. Куліша особливо
відчутний з творчістю
А М. Старицького Б
І. Карпенка-Карого
В О. Олеся
Г В. Винниченка
5. «Учнівською» першою збіркою Б.-І. Антонича вважають
А «Три перстені» Б
«Зриви і крила»
В «Вітражі й пейзажі» Г
«Привітання життя»
6. 31 березня 1922 р. прийнято вважати датою народження
А Наддніпрянського українського професійного театру
Б Українського етнографічно-побутового театру
В Харківського театру імені І. Франка
Г Театру «Березіль»
Рівень ІІ
Дайте розгорнуту відповідь.
1. Охарактеризуйте маргінальний образ українського
інтелігента.
2. Висвітліть актуальність проблем, порушених у п’єсах
М. Куліша.
3. Поясніть роль народнопісенних тропів у «Вишнях»,
специфіку пейзажів, символіку образів «Дороги» (за творчістю Б.-І. Антонича).
Рівень ІІІ
Напишіть твір-мініатюру за однією з тем:
- «Ідейний смисл назви
новели «Подвійне коло» Ю. Яновського»;
- «Поза межами болю» —
трагічне пророцтво про загибель інтелігентної чуттєвості» (О.
Турянський);
- «Поетика міфу на
зламі світів» (за творчістю Б.-І. Антонича).
Комментариев нет:
Отправить комментарий