Контрольний блок ( І курс українська мова)

Критерії оцінювання 

Рівень	Бали	Характеристика складених учнями діалогів
Початковий (Бали цього рівня одер­жують учні, успіхи яких у самостій­ному скла­данні діало­гу поки що незначні)	1	В учня виникають значні труднощі у підтриманні ді­алогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише «так» чи «ні» або аналогічними уривчастими речен­нями ствердного чи заперечного характеру.
	2	Учень відповідає на елементарні запитання коротки­ми репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам досягти комунікативної мети не може.
	3	Учень бере участь у діалозі за найпростішою за зміс­том мовленнєвою ситуацією, може не лише відпові­дати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного ха­рактеру. Проте комунікативна мета досягається ним лише частково.
Середній (Балів цього рівня заслу­говують уч­ні, які досягли певних результатів у складанні діалогу за двома-чо­тирма показника­ми з несклад­ної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)	4	Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не врахо­вують належним чином ситуацію спілкування, не від­значаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.
	5	Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, додержується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комуніка­тивної мети, проте допускає відхилення від теми, мов­лення його характеризується стереотипністю, недостат­ньою різноманітністю і потребує істотної корекції тощо.
	6	Учень успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовни­ми, відповідають основним правилам поведінки у роз­мові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостій­ності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кіль­кість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
Достатній (Балів цього рівня заслу­говують учні, які само­стій­но, у цілому вправно за більшістю кри­те­ріїв склали ді­алог з теми, що містить певну проб­лему, проде­монструва­ли належну культуру спілкування, проте за де­якими з кри­теріїв (від 2-х до 4-х) їх мовлення ще містить певні недо­ліки)	7	Діалогічне мовлення учня за своїм змістом спрямову­ється на розв'язання певної проблеми, загалом є зміс­товним, набирає деяких рис невимушеності; з'явля­ються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержу­ються, але ще є істотні недоліки (за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми, по­милки в мовному оформленні реплік тощо.
	8	Учень загалом вправно бере участь у діалозі за ситу­ацією, що містить певну проблему, досягаючи кому­нікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх за допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з'являються елементи оцінних характерис­тик, узагальнень, що базуються на використанні при­слів'їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (3-ма).
	9	Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлюють думки, вияв­ляють вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незго­ди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко вира­жається особиста позиція співбесідників, аргумента­ція не відзначається оригінальністю тощо.
Високий (Балів цього рівня заслу­говують уч­ні, які продемон­стру­вали високу культуру спілкування, переконливо аргументую­чи свої дум­ки з приводу проблемної теми, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; змо­гли зістави­ти різні по­гляди на той самий пред­мет, навести аргументи «за» і «про­ти» в їх об­говоренні тощо)	10	Учні складають діалог за проблемною ситуацією, де­монструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляють готовність уважно і доброзичли­во вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержуються правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформ­лення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним із критеріїв можливі певні недоліки.
	11	Учні складають діалог, самостійно обравши аспект за­пропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргу­ментують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявля­ють повагу до думки іншого; структура діалогу, мов­не оформлення реплік діалогу відповідає нормам.
	12	Учні складають глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запро­понованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і добро­зичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати ціка­ві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий пред­мет; здатні змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; додержуються правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.

 КОНТРОЛЬНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…»

У цій поезії все ніби так просто: вечір пізнього травня, зорі, тиша, сім’я вечеряє, мати клопочеться, плугатарі повертаються з поля, дівчата співають ідучи, щебече соловейко… Як же тепло, затишно, божественно в аурі цієї поезії!Це восьмий вірш у Шевченковому циклі «В казематі», восьма дума у дев’ятому невольничому колі ув’язненого поета. Нібито все у цьому творі просто і ясно. Проте відчувається й щось причаєне, потаємне, нерозгадане…У кожному слові трьох строф поезії розлите душевне батьківське тепло. На українську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима. Він милується матір’ю, дочкою, яку ще треба «научати», дітьми, домашньою злагодою, таким простим і досконалим ладом родини, що вечеряє, справляючи найдавніший отой, милий, людяний обряд.Кожне слово поезії пронизане силою, що йде від розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного народу. Та бачимо: зібралась, повечеряла бідна родина і спати лягла, проте чоловіка — батька й охоронця — у ній немає. Чи чумакує, чи вбитий десь на війні, чи поневіряється по заробітках, чи, може, помер? Плугатарі повертаються з поля до своїх сімей, а в цій родині свого плугатаря не ждуть…Запеченими устами Шевченка говорить чоловік, мужчина, князь свого роду-племені. Головна чоловіча великодушна відповідальність — за малу, сімейну державу. І саме в родині — єдино надійна духовна опора чоловіка.Поезія «Садок вишневий коло хати…» — то стогін душі окраденого долею чоловіка-одинака, до того ще й закинутого далеко від рідної землі. Проте ця поезія, мабуть, як жодна інша, доводить цілковиту несхитність Шевченка, готовність його за своє, за рідне стояти до останнього подиху.Бо то є його українська сутність. Сутність чоловіка-захисника, чоловікаоборонця.Яким же разючим контрастом є нинішній стан українського чоловіцтва! Немає ладу в державі — суцільні незгоди в сім’ї. Немає законів, які надійно ту сім’ю захищали б. Виховний простір — передовсім телебачення — віддано зайдам і пройдисвітам, а їм абсолютно байдужа українська сімейна традиція як основа державності. Чоловік-трудівник позбавлений матеріальної основи для плекання божественного саду власних дітей. Можливо, тому й шириться пошесть наркоманії, розбещеності, пиятики, побутової розпусти?                                  
А сім’ї незрідка вкладаються не вечерявши, хіба що ситі «хрущами» нескінченних обіцянок. Коли тут кого «научати»?А Шевченків вірш досі парує смаковитим запахом пшоняного кулешу, дихає ароматом вишневого цвіту. Вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди… (За М. Костенком. 350 слів) Пояснення нових слів Аура — випромінюване чимось особливе поле, світло, німб.Каземат — приміщення у фортеці, де тримали ув’язнених.       Контраст — різко окреслена протилежність у чомусь.
Традиція — звичай, ідеї, норми, що передаються з покоління в покоління.
Зайда — бродяга, бурлака, волоцюга.
Пройдисвіт — негідник, мерзотник.