ВСТУП
(1 год.)
Функції мови і мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості.
Учень:
знає, яку роль відіграє мова у формуванні й самовираженні особистості;
обґрунтовує власне ставлення до ук-раїнської мови
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, МОРФОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ
(11 год.)
Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення, значущих частин слова, слів, словосполучень, речень.
Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови.
Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м′якого знака, апострофа. Стилістичні засоби фонетики.
Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості значущих частин слова.
Творення слів. Стилістичні засоби словотвору.
Абревіатури в науковому стилі.
Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Роль фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та фразеології.
Словники й довідкова література. Електронні словники. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.
Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні особливості. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника.
Учень:
знає рівні мовної системи,
визначає стилістичні функції в тексті звуків мови; значущих частин слова, слів, словосполучень, речень; використовує засоби милозвучності
володіє нормами української літературної вимови, орфографічними нормами, стилістичними засобами фонетики;
користується орфоепічним, орфографічним словниками;
визначає орфограми в значущих частинах слова;
визначає способи творення слів, стилістичні засоби словотвору;
доречно використовує в мовленні лексичні одиниці — професійні, слова, терміни, власне українську лексику, синоніми як засоби урізноманітнення й увиразнення мовлення, фразеологізми в професійному мовленні, визначає стилістичні функції лексичних і фразеологічних одиниць;
користується довідковою літературою й лексикографічними виданнями, електронними словниками, мережею Інтернет в оволодінні мовою й мовленням;
укладає термінологічні словнички на основі тлумачного, галузевих словників;
доречно використовує в мовленні різні частини мови, визначає й комунікативно доцільно вживає в мовленні стилістичні можливості частин мови, дотримується норм літературної мови;
аналізує писемне мовлення,
удосконалює правописну грамотність.
ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ
(3 год.)
Удосконалення правописної грамотності: правильне використання в писемному мовленні під час відтворення і створення висловлювань відомих орфограм і пунктограм. Складні випадки правопису різних частин мови: написання імен по батькові, прізвищ.
Орієнтовні теми з розвитку мовлення
Багатство виражальних можливостей української мови.
Українська мова — державна.
Мова і естетика.
Мова і етика
Роль мови у формуванні особистості.
Мовна особистість.
Ремісник чи майстер.
“Не бійтесь заглядати у словник”
Духовний пантеон України.
Дружба. Любов. Сім′я. Культура сімейних взаємин.
Загальнолюдські цінності.
Моя країна – Україна.
Вищі освітні заклади України.
Історія освіти в Україні.
Освіта за кордоном.
Що впливає на вибір професії.
Моя майбутня професія.
Український мовленнєвий етикет.
Комментариев нет:
Отправить комментарий